Персональний сайт Шепетівського ДНЗ№10 "Михайлик" - Поради

Меню сайту

Наше опитування
Чи подобається Вам наш дошкільний заклад?
Всього відповідей: 108

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Статистика
Счетчик посещений Counter.CO.KZ - бесплатный счетчик на любой вкус!

Головна

Реєстрація

Вхід
Ви увійшли як Гость | Група "Гості" | RSS


Шепетівський ДНЗ №10 "Михайлик"

Субота, 03.12.2016, 13:46

Психологічна служба не дуже популярна в нашій країні, але саме вона допоможе вам розібратися, що коїться на душі Вашого малюка.

Запитуйте і ви обов'язково отримаєте відповіді на свої питання у практичного психолога дошкільного  закладу 

 Неоніли Анатоліївни

 

ПРОТИДІЯТИ НАСИЛЛЮ ТА ЖОРСТОКОСТІ НАД ДІТЬМИ

 

 "Учи дітей не встрашкою, а ласкою”

 

 Українська етонопедагогіка

 

Якби запитати у кожної дорослої людини, який період життя вони вважають найкращим, то відповідь була б однозначною: дитинство. Найважливіший, самобутній і неповторний етап у становленні особистості. Але саме у цей період маленька людина потребує найбільшої уваги та захисту. Від ставлення до дітей, розуміння їх проблем, інтересів, потреб, стану охорони дитинства залежить доля кожної дитини і розвиток суспільства в цілому, нашої України зокрема.

Однак, в наш час, на превеликий жаль, як особливий вид насильства стає дедалі поширеним жорстоке поводження з дітьми у світі і, зокрема в Україні. Тлумачні словники дають таке визначення жорстокого поводження з дітьми — безжальне, нещадне, надзвичайно суворе ставлення до малюка, застосування сильнішим сили до слабшого.

Насильство над дітьми — це надзвичайно болюче питання, що викликає серйозну стурбованість, яке, не лише ставить людину в залежне становище, а й завдає величезної моральної шкоди суспільству і є серйозною загрозою дотримання прав людини і дитини.

 Діти дошкільного віку — це особлива соціально — демографічна категорія населення з певними віковими обмеженнями від народження до 6-ти, 7-ми років, яка має права, інтереси, специфічні проблеми, але не може відстоювати та захищати свої права перед суспільством. Дошкільники не знають своїх прав та свобод, не можуть звернутися по допомогу в разі виникнення ситуації прояву насилля. Тому можна стверджувати, що насильство над найменшими дітьми — це надзвичайно болюче питання, що викликає серйозну стурбованість свідомого населення. Насильство над дітьми є загрозою для миру, безпеки і демократії в усьому світі. Насильство над дітьми є порушенням прав людини.

 Сьогодні визначено, що насильство — не випадковість, не звичайний прояв агресії, не просто сімейна традиція. Це механізм влади і контролю над слабшими морально та фізично.

 Насильство над дітьми та зневажання їх інтересів можуть мати різні форми та види. Але наслідком цього завжди є серйозна шкода для фізичного та психічного здоров'я, розвитку, соціалізації дитини, емоційне травмування, а нерідко — загроза життю.

Насильство над дітьми — це не лише фізичне ушкодження дошкільника. А що можна сказати про такі непомітні, на перший погляд, інші вчинки дорослих стосовно дитини, як виховання у страху ( ременем ), погрози завдати їй фізичної шкоди, сварки за будь - яку провину чи небажання прийняти позицію та прагнення дитини, бо вони не відповідають уяві дорослого, ігнорування дитини, її почуттів, небажання розмовляти з нею, образа, приниження, обмеження свободи дії, заборона дитині самостійно обирати друзів та вид занять, регламентація життя дитини відповідно до поглядів батьків, залишення дитини без відповіді.

Наприклад, досить часто кожний з нас зустрічався з таким випадком, коли дитина ставить дорослому питання, а той відповідає грубо або не відповідає взагалі. Дитина в розпачі, може заплакати, образитись, замкнутися у собі. А іноді ми самі є учасником такої "розмови", навіть не усвідомлюючи, яке зло несемо своєю мовчанкою чи грубістю малюкові.

Дитині дошкільного віку легко завдати шкоди. Вона залежна від дорослого, не вміє себе захистити. Уразливість дітей до насильства пояснюється їх фізичною, психічною та соціальною незрілістю. А позиція дорослого досить впевнена, сильна стосовно дитини.

Будь - яке насильство травмує дитину. Коли діти стають свідками насильства в сім'ї, вони відчувають провину, сором, страх, сум, відповідальність за насильство, яке їм доводиться спостерігати, відчувають гнів, бо вони не спроможні змінити те, що діється в сім'ї.

У дошкільному навчальному закладі № 10 " Михайлик " проводиться змістовна превентивна діяльність з дітьми, педагогами та батьками щодо запобігання насильству. Вона передбачає три основні напрямки : правове виховання дітей дошкільного віку, інформаційно-роз'яснювальну роботу з педагогами, превентивну просвітницьку діяльність з батьками. В основу роботи з дітьми покладено спілкування , яке формує в них ставлення до себе та до інших людей як до цінностей, недоторканних особистостей, рівних собі, що мають власні права, свободи, інтереси та право на їх захист. У нашому дошкільному закладі йде систематичне внесення питання протидії насильству до планів педагогічних рад, методичних нарад, практикумів, семінарів, консультацій, індивідуальної роботи. Неоціненну допомогу в цьому питанні надає нам методист міського управління освіти, психолог за освітою та покликанням О.Ф.Колісецька.

 З метою привернення уваги педагогів та батьків до даної проблеми у ДНЗ № 10 був проведений семінар-практикум з питання: "Протидія насиллю та жорстокості ", під час якого педагоги ознайомились з сучасними дослідженнями щодо "груп ризику” в аспекті насильницького ставлення до дітей, форм і методів роботи з агресором, з особливостями планування роботи з даного питання, з шляхами вивчення життєвих умінь і навичок дітей та батьків, з методами визначення здійснення насильства щодо дітей, з особливостями відвідування родин вдома. У ході семінару були вироблені практичні рекомендації щодо соціальної профілактики насильницької поведінки для вихователів закладу. Кульмінацією заходу стало проведення акції: ”Ці руки не чинили насилля ніколи!", обведена рука фломастером залишала відбиток на плакаті і при цьому кожен стверджував слова: ”Ці руки не чинили насилля ніколи! " і ставив власний підпис. Здавалося б все дуже просто, але слова сказані від серця спонукають до відповідальності за сказане. Першими розпочали акцію завідувач закладу С.А.Мовчан, вихователь — методист В.С. Бобир, далі педагоги: М.Т.Дудар, Л.В.Рачок, Л.Д.Годованець,  Т.М.Ковальчук, І.А.Дубина, Н.А.Коненко, Н.Л.Казмірчук, О.І.Гула, музичний керівник О.О.Волівач. Матеріали семінару вивішені у холі закладу, де з ними можуть ознайомитись і батьки вихованців.

 Педагоги і надалі пильно відстежуватимуть недопустимість насильства над вихованцями у сім'ях, робитимуть все можливе, щоб діти зростали та розвивались у любові, добрі повному розумінні.

Даний захід засвідчив, що ДНЗ № 10 "Михайлик” вільний від насилля та жорстокості. Я, як практичний психолог закладу, з впевненістю стверджую: у закладі насилля відсутнє.

 

                           Н.А.Березовська

                              практичний психолог ДНЗ № 10 "Михайлик "



 

 

 

«Душа дитини – як той м’ягонький віск, з котрого всьо можна зробити. Кожне слово і всьо , що дитина видить і чує, вбивається в молоденьку пам'ять і лишається на ціле життя»

                                                           

Митрополит Андрей Шептицький.

 

 

 

 

 

У житті бувають періоди, коли не хочеться ні цукерок, ні свят…так усе погано. Більшість цих моментів припадає на доросле життя, тому що в дитинстві нашими янголами-охоронцями були батьки або близькі люди .І найменше таких моментів бажаєш маленьким живчикам, які ще не здатні протистояти дорослим проблемам. Але «долю не обирають» : діти втрачають батьків, стають жертвою насилля, народжуються інвалідами, не достатньо отримують піклування. Якщо дитина відчуває любов близьких за будь-яких обставин, у неї є шанс бути щасливою, а якщо ні – комплекс психологічних проблем зробить з неї «невротика», «неврівноважену людину». Хто тут потрібен? Той, прийде і допоможе.

Навіть одна складна ситуація з позитивним результатом – велике надбання в житті психолога.

Робота практичного психолога в дошкільному закладі є цілісною, системно організованою діяльністю, в процесі якої створюються соціально-психологічні й педагогічні умови для успішного навчання та психічного розвитку кожної дитини. Це мають бути такі умови, які б дозволили дитині в найбільш сприятливій формі об’єднати завдання особистісного психологічного розвитку, соціалізації й у вирішенні кожного з них досягти певних особистісно значущих результатів. Що ж необхідно зробити для створення таких умов та якими засобами їх краще створювати?

По-перше, дитину треба знати. Необхідно мати чітке уявлення про рівень їх розвитку, актуальні і потенційні можливості, потреби. Ці знання мають допомогти відповісти на питання про те, чи є середовище сприятливим для дитини, чи може вона успішно розвиватися в ньому, а якщо ні, то чому?

По-друге, необхідно допомогти дитині у вирішенні тих проблем, що виникли в неї під час взаємодії із цим середовищем.

Таким чином, можна сформулювати три взаємопов’язаних завдання психолого-педагогічного супроводу:

  • Систематичне дослідження психолого-педагогічного статусу дитини та динаміки її розвитку.
  • Створення соціально-психологічних умов для розвитку особистості вихователя.
  • Створення соціально-психологічних умов для надання допомоги дітям, які мають проблеми в психічному розвитку.

 

Психолог разом з педагогом, здійснюючи супровід дитини дошкільного віку, може, з одного боку, допомогти їй максимально використати можливості освіти й розвитку, з іншого – пристосувати індивідуальні можливості до заданих умов життєдіяльності.

 

 

 

 

 

Золотий дитячий вік… Як стрімко минає цей час, як швидко змінюється дитина: сьогодні говорить і робить те, що не вміла ще вчора. Поведінка безпосередня, почуття чисті та щирі. Тому дитина не хоче вітатися й посміхатися людині, яку не любить, бо не вміє лукавити, а ми , дорослі називаємо це невихованістю. Малюк нізащо не погодиться з’їсти те, що йому не подобається, бо слухає свій організм, а ми називаємо це впертістю. Дитина плаче, коли їй боляче, або образливо, а ми говоримо, що вона вередує.

Так уже повелося, що виховувати дитину – значить робити її такою, як «треба», підганяти під стандарт і застосовувати методи покарань і заохочень. Проте, сьогодні , на щастя, батьківське і педагогічне співтовариство переосмислює такий уніфікований, згубний підхід до виховання дитини. Нині дорослим необхідні не лише теоретичні, а й практичні знання про вікові особливості дитини, про те, що в її поведінці природне, а що має насторожувати, коли потрібно просити допомоги педагогів, психологів та інших фахівців.

 

                                  Коли потрібно звертатися до психолога?

  • Якщо проблема не розв’язується тривалий час;
  • Якщо Ви знаєте, як розв’язати проблему, але вам все-таки потрібна допомога;
  • якщо Вас щось тривожить в дитячій поведінці, але ви не можете зрозуміти причину;
  • якщо Вам здається, що ваш малюк відстає у розвитку від своїх однолітків. Швидше за все Вам це лише здається. Але краще розставити всі крапки над «І», та не мучити дитину порівняннями з іншими дітьми.
  • Якщо у Вас сімейні проблеми і це відбивається на дитині.

 

 

Напрямки роботи практичного психолога в ДНЗ 

Робота з дітьми

  • Діагностична;
  • Корекційно-відновлювальна;
  • Ігрова терапія;
  • Психогімнастика.

 

               * Робота з педколективом

                                                                           *                       Семінари;

       *                     Консультації    

*      Просвітниька робота; 

*Анкетування, тестування.

 

 

 

 

 

     Робота з батьками                                                                                

  • Консультації
  • Бесіди
  • Анкетування
  • Інформаційні стенди                                                      

 

 

 

 

 

 

 

Якщо у вас є питання просимо звертатися:

  в  кабінеті практичного психолога.

 

 

 

Поради батькам

щодо профілактики виникнення страхів у дітей

  • Кожного дня потрібно виділяти час на спілкування із сином чи донькою віч-на-віч, давати їм змогу поділитися з вами своїми таємницями, тривогами, попросити поради, допомоги.
  • У ставленні до дитини слід орієнтуватися на її позитивні якості. А вони є в кожної дитини, тільки в когось можуть бути приховані від не досить уважних очей дорослого. Тож відшукуйте їх у свого малюка і плекайте, якомога частіше хваліть, підбадьорюйте, схвально сприймайте те, що він робить.
  • Повідомляючи дитину про певну вимогу чи заборону, робіть це у дружній формі, м’яко, без примусу або тиску.
  • Не можна вдаватися до примусу і під час годування дитини. Не слід нав’язувати їй того, чого вона не хоче їсти.
  • Фізичні покарання не можуть бути нормою і плануватися заздалегідь як метод виховання. Вони допустимі, якщо поведінка дитини спричинила емоційний зрив дорослого, абсолютно щиро, без розрахунку на «педагогічний ефект». Це може мати навіть позитивний результат, адже дитина побачить батька чи матір, не захищених педагогічною бронею, а як рівних собі й більш близьких.
Форма входу

Офіційна адреса

м. Шепетівка,
Хмельницька область, 30400, вул.В. Котика,39,
тел./ф.:(03840)5-82-47,

e-mail:dnz10sh@i.ua


Пошук

Block title

Календар
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Архів записів

Друзі сайту

Погода
Погода в Україні

Дошкільний навчальний заклад №10 "Михайлик"© 2016